Компанія «Фомальгаут-Полімін», як національний лідер з виробництва сухих будівельних сумішей, завжди підтримує законодавчі ініціативи, що направлені на розвиток будівельної сфери та зміцнення економіки України.

26 липня 2021 року в Головному офісі «Фомальгаут-Полімін» відбулася офіційна зустріч із представниками Верховної Ради та Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій. На зустрічі обговорювали запровадження положень Регламенту (ЄС) 305 через ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринок», проблематику захисту національного виробника та можливі наслідки законопроекту 5600 для розвитку будівельної галузі та індустрії будівельних виробів.

Обговорення було поділене на три частини відповідно, щоб кожна зі сторін могла висловити свої зауваження, поставити питання одна одній і поділитися досвідом.
До зустрічі доєдналися Олена Шуляк, народний депутат, голова МФО «За Велике будівництво», голова Координаційної ради з проблемних питань у галузі містобудування, та Геннадій Фаренюк, Директор ДП НДІБК, доктор технічних наук, професор.

Топменеджмент «Фомальгаут-Полімін» Тетяна Положенцева, директор та Богдан Рублюк, комерційний директор, звернули особливу увагу присутніх на аспекти законопроектів, що викликають занепокоєння та потребують детального доопрацювання. Так, у питанні запровадження положень Регламенту (ЄС) 305 через ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринок» учасники зустрічі зупинилися на проблемах взаємовизнання сертифікованої продукції ЄС-Україна, відсутності акредитованих лабораторій та необхідності ринкового нагляду.

Запровадження положень Регламенту (ЄС) 305: ризики та шляхи їх уникнення

«Ми підтримуємо запровадження положень Регламенту 305, адже ми до цього готові. Компанія «Фомальгаут-Полімін» вже давно працює за європейськими стандартами, інакше експортувати продукцію у 17 країн було б неможливо. Але наш ринок не готовий. При таких умовах ми дамо зелене світло мультинаціональним компаніям, які з легкістю займуть місця українських виробників, що без належної планомірної підготовки не встигнуть адаптуватися до нових вимог» – зауважив Богдан Рублюк під час діалогу з представниками влади.

Питання готовності у стислі терміни прийняти усі необхідні стандарти і нормативні документи

Для цього є необхідним просвітницький елемент: виробники будматеріалів повинні розуміти усі процеси, мати перед собою прозору чітку дорожню карту від профільних міністерств. Другим важливим питанням залишається питання готовності у стислі терміни прийняти усі необхідні стандарти і нормативні документи. Європа, наприклад, ввела 10 європейських норм, які ми називаємо євро-кодами і працює за 462 євростандартами. Україна ж ввела 10 євро-кодів і 162 стандарти у 2008 році. Тобто дві третини ще навіть не введені в правове поле України. Це лише верхівка айсберга!

Наприклад, Україна має 192 власних нормативно-правових акти технічного характеру предметних ДБН, які розроблялися і вводилися у 90-ті роки і відрізняються від радянських СНіПів тільки тим, що написані українською. Наші лабораторії здатні проводити випробування на відповідність таким застарілим вимогам. Аби вони змогли виконувати іспити на відповідність сучасним європейським нормам і отримати відповідну нотифікацію, має відбутися і значне оновлення матеріально-технічної бази, а також відповідне навчання персоналу.

Нотифікація українських лабораторій, взаємовизнання сертифікованої продукції ЄС-Україна

Звідси нові ризики – надавати протоколи відповідності європейським нормам, скоріш за все, зможе лише одна-дві нотифіковані лабораторії. Це при тому, що деякі випробування можуть тривати до 9 місяців. Скільки потрібно за таких умов часу, щоб усі українські виробники встигли отримати сертифікацію на свої продукти? Поки вони будуть стояти в черзі, мультинаціональні компанії займуть їхні долі ринку.

Ще одна проблема – повна відсутність у держави відповідних лабораторій. Яскравий приклад – історія Латвії, де було знищено національне виробництво. Нам, як національному виробнику, важливо розуміти, що отримувати сертифікацію ми зможемо у власній державі. Не виводячи такими чином кошти до сусідніх держав, що мають лабораторії з необхідними дозволами.

Таким чином, ключові завдання держави:

– визначення оптимальної структури нормативно-технічної бази;
– відповідне оновлення матеріально-технічної бази;
– нотифікація лабораторій.

Попереду дуже великий обсяг копіткої роботи.

Перехід на європейські нормативні документи означає перехід на європейську якість. А це, наприклад, в стандартних клеях класу С1 – додатково 44% до їх собівартості. Чи готовий український споживач до такого збільшення вартості – залишається відкритим питанням.

Окреме питання – створення відповідного контролюючого органу. Компанія «Фомальгаут-Полімін» підтримуємо активну боротьбу з ДАБК і відкрито висловлює занепокоєння, щоб ДІАМ не став новим ДАБК для виробників будівельних матеріалів. Ми за створення прозорого органу ринкового нагляду з контролюючою наглядовою або громадською радою, куди увійдуть основні гравці ринку, а фахівці виробників допомагатимуть ДІАМ на перших етапах.

Захист національного виробника

Наступним питанням до обговорення стала проблема захисту національного виробника.

Компанія «Фомальгаут-Полімін» підтримуємо імплементацію Регламенту 305, разом з цим ми розуміємо, що імплементація дає зелене світло мультинаціональним компаніям, посилюючи їх позиції. Так, деякі наші конкуренти з іноземними інвестиціями вже прийняли рішення про будівництво заводів на території України. В таких умовах, потрібен чіткий механізм захисту українських виробників: кредитування за спеціальними умовами, створення зразкових українських підприємств у галузях з інвестуванням в переоснащення з боку держави.

«Заявлено, що з 2023 року 305 регламент повинен вже працювати. З огляду на необхідну кількість змін, кількість відкритих сьогодні питань, ми схильні думати, що важливо не номінальний час запуску, а реальна готовність всіх структур і гравців будівельного ринку до цього кроку. Прибалтика, наприклад, перейшла не в установленому 2012 році, а пізніше – в 2014 році. І це не стало проблемою» – зазначив Богдан Рублюк.

Законопроект 5600: звуження будівельного ринку чи нові перспективи його росту?

В під час зустрічі обговорили і законопроект 5600 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходженнях”. Представники компанії «Фомальгаут-Полімін» підкреслили, що будівельна галузь залишається осередком стабільності. Будівництво повільно, але стабільно зростає з 2014 року, наповнюючи державний бюджет та створюючи робочі місця. Сьогодні галузь і без законодавчого втручання знаходиться під ударом: відбувається суттєве зростання собівартості сировини. Ми, як національний виробник, бачимо, що хоча великі міста – Київ, Одеса, Дніпро – демонструють зростання, регіони вже показують мінусову динаміку. Інвестори банально не мають грошей купувати квартири за такими цінами. При такому зростанні собівартості збільшення навантаження у вигляді додаткового оподаткування призведе до звуження ринку. Впаде кількість проданих квадратних метрів, проданих матеріалів, кількість підрядних робіт, підвищитися безробіття. Компанія «Фомальгаут-Полімін», як і багато компаній-виробників будівельних матеріалів, як і інші суміжні підприємства, при подібних песимістичних сценаріях, будуть відчувати значні труднощі.

Підвищуючи податок з 5% до 18% при повторному продажі, ми також фактично починаємо боротьбу з системними інвесторами в сфері нерухомості – драйверами зростання галузі.

Частина системних інвесторів підуть в інші сфери в Україні, частина – в інші країни.

Ми вважаємо, що важливо навпаки створювати максимально привабливі умови і для українських, і для іноземних інвесторів. Так, наприклад, – знизивши ставку для нерезидентів з 18% до 5%, ми можемо простимулювати їх інвестувати в нерухомість України. Іноземці часто бояться заводити в Україну гроші, відкривати бізнес. Нерухомість залишається тим джерелом прибутку, де ми можемо отримувати гроші і спрямовувати в нашу економіку.

В цілому, світова практика показує, що зниження податкового навантаження допомагає бізнесам пережити кризові часи і позитивно впливає на загальноекономічну ситуацію.

Так, в період кризи Німеччина прибрала ПДВ для автовиробників, що спричинило інвестування громадян у цю галузь і, як наслідок, в свою країну. Щодо первинного ринку житла, спроби введення ПДВ в Європі були, наприклад, в Греції. Але для підтримки економіки, ініціатива все ж була скасована. Є й інші країни з подібними прикладами.

«Наша компанія підтримує всі ініціативи для стимулювання зростання економіки і рівня життя населення. І зараз ми готові взяти активну участь в обговоренні необхідних правок в даний законопроект, щоб він дійсно сприяв наповненню бюджету без негативних наслідків для окремих компаній і держави загалом» – підсумувала Тетяна Положенцева, директор «Фомальгаут-Полімін».

Вдячні нашим гостям за спілкування, готовність реагувати на висловлені застереження і бажання спільними зусиллями шукати шляхи вирішення існуючих питань. Вважаємо, що подібні тристоронні зустрічі – необхідна складова гармонізації законодавства будівельної сфери та її виходу на новий рівень. Сподіваємося, що це лише початок плідної співпраці бізнесу та влади, і усі зміни у галузі будуть відбуватися зважено, планомірно з максимальною ефективністю для країни та її економічної незалежності.